Бунге
Микола Андрійович, його життєвий та
творчо-науковий
шлях
Народився 3 (15) грудня
1842 р. у Варшаві, але з 14 років жив і виховувався в Києві в сім'ї свого дядька Миколи Християновича Бунге, котрий був
дуже освіченою людиною. Працюючи державним діячем, будучи відомим економістом,
та досягнувши звання академіка у
Петербургській Академії Наук , Микола Християнович був хорошим прикладом для свого племінника. Після закінчення
1-ої Київської гімназії був зарахований студентом природничого відділення фізико-математичного факультету
університету св. Володимира, який закінчив у 1865 р. і був залишений при
університеті професорським стипендіатом. М.А.Бунге пристрасно захоплювався
хімією, ще в студентські роки виконав свою першу наукову
працю, а за період перебування стипендіатом витримав магістерські іспити і захистив у 1868 р. дисертацію на тему
"Про нітрозосполуки". Уже магістром отримав закордонне відрядження на два роки, половину з якого він провів
у Німеччині, де протягом 1868-1870
років удосконалював свою освіту, співпрацюючи з видатними людьми в
Берліні - А.І.Ф.В Байєром і в Лейпцігськім університеті з А.В.Г Кольбе.
Після закінчення
закордонного відрядження М. А Бунге приступив у 1871р до читання лекцій і завідування кафедрою і лабораторією
технічної хімії в університеті св. Володимира.
Великим авторитетом користувався М. А. Бунге як серед професорів і викладачів, які неодноразово звертались до нього
за порадами, визнаючи його високий авторитет
і досвідченість, так і серед студентів. Не меншим авторитетом користувався М. А. Бунге і поза університетом: разом із П. П.
Алексєєвим він був засновником Російського фізико-хімічного товариства, а також
почесним членом Товариства природознавців,
активним членом Київського відділення Російського технічного товариства (яке очолював 33 роки), головою якого
його було обрано у 1873р.
М. А. Бунге неодноразово наголошував, що для
розвитку промисловості в Росії необхідно готувати «обізнаних
діячів», у зв'язку з чим проявляв турботу про технічну освіту. З його ініціативи було створено в селищі Сміла Київської
губернії технічні класи (сьогодні -технікум
харчової промисловості), школу дорожньої і будівельної справи, ремісниче училище в Києві.
Сергій Юлійович Вітте
-міністр юстиції царської Росії, котрий 1 жовтня 1896 року прибув до Києва,
вніс істотне виправлення, в останнє клопотання .яке внесла делегація київських ходаків про відкриття в Києві середнього технічного
учбового закладу і яке того ж дня
рознеслося по місту і знайшло безліч
прибічників. Міністр фінансів сказав приблизно наступне:
- Відкриття в Києві середнього технічного
училища - вчорашній день. Сьогодні місту і всьому
вашому краю украй необхідне інженерне училище, тобто політехнічний інститут...
Багато істориків схильні
вважати, що саме з першого жовтня 1896 року і почалася біографія політехнічного інституту в Києві, хоча
накльовувалася вона ще в 1880 році, коли
місцеві цукрозаводчики, на чиї заводи тоді припадало більш за третину загальноросійського виробництва цукру, при активній підтримці голови
київського біржового комітету
Н.Хрякова надумали влаштувати в Києві технічний учбовий заклад, і одразу ж відкрили підписку для збору пожертвувань.
Разом з відсотками до 1896 року цей фонд виріс до
72.000 рублів.
Про цю суму і згадали
18 лютого 1896 року - під час святкування 25-ліття Російського технічного товариства, створеного для сприяння в
країні розвитку техніки і промисловості.
Беззмінний керівник київським відділенням цього товариства, професор університету Св. Володимира Микола Андрійович Бунге, знаменитий
цукрозаводчик і меценат Лазар Ізраїльовіч
Бродський говорили, що прийшла пора скористатися цим фондом для створення: в Києві технічного учбового
закладу. Бракуючу суму для будівництва
можуть пожертвувати, вважав Лазар Ізраїльович. особи, що усвідомлюють. що для користі загальної справи слід терміново
вгамувати голод на кваліфіковані кадри фахівців.
Професор університету св.
Володимира Де-Метц, у подальшому професор Київського політехнічного інституту, писав так: "Коли в
листопаді 1896 р. виникла в Києві думка про заснування Політехнічного
інституту' з відділеннями, і коли це питання треба було суворо обговорити і поставити в певні рамки, то всі очі
спрямувались на М.А.Бунге. і під його головуванням відбулися засідання Російського технічного товариства, де й
були остаточно розроблені навчальні
плани і архітектурні будинки'". М.А.Бунге пропонували бути директором у Політехнічному інституті, але він відмовився від
цього, не бажаючи розлучатися з університетом.
Звичайно, що ідеєю
створення Київської політехніки переймалися й інші видатні особистості того часу. Тільки тепер, через більш як сто років, ми
усвідомлюємо всю актуальність для потреб тогочасного
суспільства, а головне для наступних поколінь, всю важливість тієї копіткої
роботи, яка врешті-решт призвела до
створення КПІ, заклала підґрунтя для його становлення і розвитку. Сьогодні- напередодні відзначення (а можливо, і
святкування 110-річного ювілею Київської
політехніки), ми із
вдячністю схиляємо наші голови перед пам'яттю її фундаторів, життєва мудрість яких живе в сучасних здобутках Київських
політехніків.
Микола Андрійович Бунте
працював у галузях електрохімії та хімічної технології. Досліджував електроліз розчинів і органічних сполук,
удосконалив методику газового аналізу. Вивчав процес виробництва цукру з
цукрового буряку та умови його перебігу. Зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної цукрової промисловості.
Роботи Бунге частково
відносяться до чистої хімії, а частково до технічної хімії; з них по чистій хімії найбільш цікавими дослідженнями є вивчення
електролізу органічних кислот. З них назвемо: »О действии
амальгами натрия на некоторьіе металические соли»(" СЬеІтІ. СепІгаЬК'ЬІ", 1865, №17); «О нитрозосоединениях»
( Киев, 1868): « О действии окислов азота на терпеньї» ("Журнал
Русского Химического Общества", 1869); "Действие паров царской водки на углеродистьіє соединения" (ІЬ.,
1871); "К вопросу об злектролизе химических соединений" (Киев,
1870); "Об злектролизе щавелевой кислотьі" ("Журнал Русского Химического Общества", 1876); "Об
злектролизе кислого жирного ряда" ("Журнал Русского Химического Общества", 1889);
"Качественньш анализ металлов без употребления
сероводорода" ("Журнал Русского Химического Общества", 1905,
стр. 1303). « Действие галоидов на
металлические производньїе некоторьіх углеродистьіх соединений» ( "Апп.Спет.
Рпагт.",1869,т.СІЛ, 8.117); "Об злектролизе муравьиной й меллитовой кислот" (Мет., 1880,стр.415).
Роботи Бунге по технічній
хімії відносяться до різних виробництв: виноробства, бурякоцукрового виробництва і інш. Із цих робіт
найголовнішими є: "Химическая природа свекловичной
студени" ("Журнал Русского Химического Общества", 1880); "О
графите Херсонской й Вольїнской губерний" ("ПротокольІ киевского
общества естествоиспьітателей", 1874 й
1881); "Химический способ очищення Днепровской водьі" ("Записки Киевского Русского Технического
Общества", 1895, ЬХІ); "О действии солода на крахмал"
(Киев, 1871); "Свеклосахарная промьішленность на Парижской всемирной вьіставке в 1889 г." (Киев, 1890);
"Анализ газов по способу Бунзена-Дайера" (Киев, 1894).
Цінним внеском в
російську хіміко-технічну літературу вважається "Химическая технология", а також "Курс химической технологии. Часть
неорганическая" (Киев, 1894 -1900).
Крім того під редакцією Бунге був складений бібліографічний покажчик російської
літератури з математики і природознавства з 1872-1889р (18 тт., Киев 1873-91) і
подібний покажчик літератури
(російської та закордонної) з хімічної технології (з 1873-82).
Протягом десяти років Бунге вів бібліографію робіт з
хімічної технології в "Журнале Русского
Химического Общества".
Найважливіші
дослідження М.А.Бунге з хімії.
Найважливішою та
найціннішою роботою Бунге з чистої хімії є його докторська дисертація на тему "К вопросу об злектролизе
химических соединений" (Киев, 1870); Вона містить два розділи: введення , дослідну частину та
зауваження по одержанні сульфобензинового вапна з чистого бензину. У першому
розділі Бунге узагальнює всі відомості про дію гальванічного струму. Усі
дослідження які використовуються в даній роботі проводились в 1869-70 роках в
Лейпцигу, в лабораторії професора Кольбе, якому Бунге виражає велику вдячність.
В дослідній частині описується обладнання, методики проведення експериментів а також приводяться розрахунки
по визначенні певних речовин. В цій
роботі він показав, що спирти, меркаптани, кислоти, тіокислоти, а ще краще їхні металічні похідні розкладаються
електричним струмом у водних розчинах на водень (метал), що виділяється на катоді і решту групи, котра виділяється
на аноді. Досліджуючи явища
електролізу неорганічних і органічних речовин, пояснив причини а виділення на
аноді різних продуктів в залежності від умов електролізу. Першим показав вплив
сили струму і величини поверхні анода на результат електролізу і найбільш повно
дослідив вплив інших факторів на хід процесу. Удосконалив методику газового аналізу.
Найважливіші досягнення М.А.Бунгеу
технологічній хімії зокрема, в цукровій промисловості.
Для
того .щоб показати і зрозуміти важливість відкриттів Бунге в хімічній
технології, потрібно звернутись до історичних даних з розвитку цукрової
промисловості. На Україні це одна з найстаріших і найважливіших галузі в
харчової промисловості, продукція якої до 1914року , поруч із збіжжям, була
найважливішим предметом експорту. На Україні перші цукроварні збудовано у
1824році у с. Трощииі Канівського повіту й у с. Микитині на Чернігівщині.
Технологічне оснащення на перших цукроварнях було примітивне і базувалося воно
на ручній праці, тому й вихід цукру був невеликим, а процес виснажливим і
тривалим. Однак зі збільшенням посівів цукрового буряку, адже клімат і родючі
українські землі дозволяли вирощувати великий і якісний урожай, виникала
потреба у збільшенні виробництва цукру. Така постановка проблеми спричинила
промисловий переворот у цукровій промисловості. І це призвело до витіснення
вогневої системи виробництва вдосконаленою паровою, яка в корені замінили не
тільки технологію, а і її технічне обладнання. Поступово для ведення технічної
справи запрошувалися Інженери-випускники переважно вітчизняних технологічних
інститутів. Поступово підприємства обзаводилися лабораторіями, під керівництвом
спеціалістів здійснювався хіміко-технічний контроль. Механізувалися усі стадії
виробництва.
Звичайно
, такий технічний переворот не міг здійснитися без нових досягнень у науці. А
Микола Андрійович не міг стояти осторонь таких подій, і тому він також займався
дослідженнями, які б
вели
до розвитку цукрової промисловості. Він вивчав технологію. В 1879році дослідив
, що цукробуряковий студень (декстрани) утворюється в цукробуряковім соці під
впливом бактерій АзсососсІІіз тезепіегіоісіеіз, відкритих російським вченим Л.С
Ценковським в 1878 і складається майже виключно із вуглевода, ізомерного
клітковині, котрий під дією лугу переходить в декстрин. а під дією кислоти- в
декстрозу. Процес утворення декстраиу ^асто спостерігається у виробництві цукру
з буряку і тростини, що свідчить про антисанігарію па виробництві. Це
надзвичайно небажаний процес у цукровому виробництві , оскільки накопичення
декстрану в соках перешкоджає нормальному їх фільтруванню, значно гальмує
кристалізацію сахарози. Отож . дослідження Бунге дали вагомий внесок у розвиток
цукрової промисловості.
Отже
, судячи про життєвий шлях Бунге та його
дослідження можна стверджувати, що він дуже
і багато зрооив не тільки для розвитку цукрової промисловості, але й для
розвитку усієї держави, на той час Російської імперії. Однак „його здобутки і праці в теперішній час приносять користь Україні.
Помер Микола Андрійович Бунге 31 грудня 1914року.
На саркофазі в фамільній усипальниці був напис: «Великий успіх
науки починається з великої зухвалості уяви. Микола Бунге.»
Література
І .Вобл і й К - Нариси з історії
російсько-української цукрово-бурякової промисловості.-Тт.1-2,-К.Л 928-1930;
2.Малахов В - Шедевр на Шулявці -дар меценатів
Києву.-Дзеркало тижня, №35 (204) 29серпня-4 вересня 1998р.
З.Буравченко Р.В.-Дисертація « Історичні умови
становлення та розвиток цукрової промисловості в Україні (19-початок20ст.)-
Черкаси 2006р
-(.Технічне забезпечення цукрової промисловості в
19ст.-Проблеми історії України 19-20ст- Кю: Інститут історії України НАМ України, 2003.- Вип.. УІ,-о.41-48.
З.Бунге МА. "К вопросу об злектролизе
химических соединений" (Киев, 1870); 6. Матеріал й мережі інтернет.
Немає коментарів:
Дописати коментар