Виховні заходи

Виховний  захід

ХІМІЧНИЙ  ФОРД  БУАЯР

(для  учнів  10-11 класів)

                                           

Ведучий:  Добрий  день,  дорогі  друзі!  Сьогодні  ви  прийшли  до  нас,  щоби  стати  свідками  великого  дійства ─ створення  історії  “Форд  Буаяр”  в  Миколаївській  гімназії.  Отож, побачимо,  як  будуть  справлятися  учні  вашої  гімназії  із  прикрими  випробуваннями  нашої гри. Адже для того,  щоб  перемогти,  потрібні  знання,  терпіння,  винахідливість,  вміння  проявити  логічне  мислення,  тобто  володіти  якостями  розумного  учня.  Стривайте-но,  я  чую  кроки  тих,  хто  хоче  спробувати  свої  сили.

(звучить  музика,  заходить  ведуча  з  гравцями  ).

Ведуча:  Добрий  день!  Ось  і  ми!  Веселі  і  безстрашні,  розумні  і  відважні  учасники  нашої  гри “Форд  Буаяр”.

Команда:  (вигукують  свій  девіз).

Ведучий:  Ох,  які  ви  впевнені  у  своїй  перемозі.  Не  забувайте  про  приказку: “Сміється  той,  хто  сміється  останній ”.

Ведуча:  Не  залякуйте  їх,  тому  що  це  абсолютно  недоречно,  бо  наша  команда  спритна,  розумна  і ,  звичайно,  буде намагатися  здобути  перемогу.

Команда:  ( вигукують  свій  девіз).

Ведуча:  отож,  сьогодні  будуть  змагатися:

           Учень 1- (розказує  про  себе : ім’я ,  вік,  знак  зодіаку,  хоббі  )

           Учень 2- (розказує  про  себе : ім’я ,  вік,  знак  зодіаку,  хоббі  )

           Учень 3- (розказує  про  себе : ім’я ,  вік,  знак  зодіаку,  хоббі  )

           Учень 4- (розказує  про  себе : ім’я ,  вік,  знак  зодіаку,  хоббі  )

           Учень 5- (розказує  про  себе : ім’я ,  вік,  знак  зодіаку,  хоббі  )

Ведучий:  Бачу,  гравці  у  нас  зібралися  хороші.  А  чи  добре  вони  володіють  знаннями  такої  древньої  магічної  науки,  як  хімія?  Що  ж,  це  ми  побачимо  протягом  нашої  гри.  Метре  Харон,  бийте  у  нашого  гонга.  А  ви  готуйтесь  до  першої  пригоди.

(за  той  час  на  сцені  йдуть приготування  до  І-ої  пригоди.  До  стола  обмежений  доступ.  Біля  входу  стоїть  Метроном  із  пісочницею  і  Паспарту  з  ключами.)

Ведучий:  Чи  знаєте  ви,  що без  води  неможливе  життя?  Отже,  і  у   форті  не обійтись  без  неї.  Біжіть  у  нашу  камеру,  побачимо,  скільки  вам  потрібно  буде  води,  щоб  здобути  ключ.

(  на  столі  знаходиться  прилад,  складений  за  допомогою  такого  обладнання:  колба  В’юрца,  холодильник  Лібіха,  мірний  циліндр  об’ємом  1л ,  2 штативи , поплавок  з  прикріпленим  ключем.  Прилад готуємо  таким  чином,  щоб  вода,  яку  заливають  у  колбу,  через  холодильник  потрапляла  в  циліндр,  а  поплавок з  ключем  спливав  з  дна  циліндра  на  його  поверхню.  Прилад  можна  ускладнювати  і  приєднувати  до  нього інше обладнання.  Воду  заливають  за  допомогою  скляної  піпетки  об’ємом  20мл.  Усе  обладнання  використовується  з  метою  ознайомлення  учнів).

Ведуча:  Уважно  роздивися,  що  є  на  столі.  Збоку  знаходиться  скляна  трубка,  яка  називається  піпеткою.  Її  потрібно  опустити  у  воду,  яка  є у  плоскодонній  колбі,  а  верхній  кінець  взяти  в  рот  і  тягнути  воду  щодуху.  Коли  піпетка  заповниться  до  мітки,  її верхній  кінець  потрібно  швидко  закрити  великим  пальцем.  Воду  з  піпетки  вилити  у  колбу,  відпустивши  палець.

(якщо  перша  пригода  пройшла  успішно,  то  Паспарту  показує  усім  ключ.  До  команди  підходить  ведучий.  У  камері  учні  все  забирають  і  виставляють  те  ,  що  потрібно  для  другого  випробування.)

Ведучий:  Отже,  настав  час  наступної  пригоди.  Хто  із  вас  найкраще  відгадує  загадки?  (відповідають  гравці).  А  кому  вони  важко  відгадуються ?  (відповідають  гравці)  Тому  саме  ти  підеш  до  нашого  премудрого  батечка  Мольфара.

Ведуча.  (підбадьорює  команду  звучить  їх  девіз,  а  Метроном  разом  із  пісочницею  веде  гравця  до  Мольфара.)

Мольфар.  Добрий  день!  Ось  і  ще  один  шукає  свого  щастя.  Чи  готовий  ти  відповідати  на  моє  запитання,  щоб  наблизитись  або  віддалитися  на  один  крок  від  скарбу?

 (гравець  відповідає,  Мольфар  читає  загадку,  а  Метроном  вимірює.  На  відгадку  дається  одна  хвилина).

                                                                      

Загадка  №1.  Ці  речовини  додають  до  прохолодних  напоїв,  цукерок ,  кремів,  парфумерних  та  косметичних  виробів  для  надання  їм  запаху  та  аромату. (естери)

(Паспарту  забирає  ключ,  гравець  сходить  зі  сцени,  де  на  нього  чекають  усі  дійові  особи.  А  тим  часом,  Мольфар  ховається  за  ширму  разом  із  книжкою  і  проводиться  підготовка  до  наступного  досліду.)

Ведуча .  (дає  команду  озвучити  девіз)

Ведучий.  Ну,  як  справи,  шановні  гравці  ”Форту  Буаяр”.  У  цих  пригодах  ви  вже  мали  шанс  показати  свої  знання  про  хімічні  прилади  і  вміння  відгадувати  хімічні  загадки.  Чи  сподобалось  вам  це?  Які  враження? ( гравці  відповідають).  А  тепер  наступна  пригода!  Кому  подобається  веселка?  Вам? Отже  ви  любите  яскраві  кольори,  тому  рушайте  у  камеру.  (гравець  піднімається  на  сцену).

Ведуча.  Перед  тобою  знаходяться  три прономеровані пробірки,  у  яких  міститься  луг,  кислота ,  вода.  Твоє  завдання:  за  допомогою  індикаторів  визначити,  де  знаходиться  луг.  Номер  пробірки  вкаже  на номер  коробки,  у  якій  зберігається  ключ.  Метр  Харон  оберігає   коробки,  тому  іншої  можливості  взяти  ключ  у  вас  не  має.

(Метроном  відміряє   3  хвилини.  Після  випробування  гравець  приєднується  до  команди.  На  сцені  все  прибирають  і  виходить  Мольфар).

Ведучий.  Знову  вся  команда  чекає  нових  пригод  та  відповідей  на  запитання.  Що  ж, ідіть-ідіть  до  батечка  Мольфара!

Ведуча  (підбадьорює  команду)

Мольфар.  Вітаю!  Дуже  приємно  бачити  розумних  людей,  а  ще  приємніше  коли  вони  це  підтверджують  своїми  вчинками.  Тому  слухай  загадку.

Загадка  №2  Велика  кількість  речовин  утворюється  в  результаті  хімічної  переробки  цієї  речовини.  Серед  них  штучний  шовк,  вибухові  речовини,  спирти,  папір …   (целюлоза).

(знову  гравець  приєднується  до  команди,  а  у  камері  готують  наступне  випробування.)

Ведуча.  (радіє,  якщо  є  перемога  і  підбадьорює,  коли  є  поразка.  Закликає  пригадати  девіз.  Ведучого дії  протилежні. )

Ведучий.  Про  хімічне  обладнання  ви  вже  почули  і  побачили,  хімічні  речовини  визначали,  теоретичний  матеріал  пригадали.  А  чи  вмієте  ви  розв’язувати  задачі  з  хімії?  Зараз  побачимо !  Будь-ласка,  ваша  черга  іти  у  камеру  (звертається  до  гравця,  який  не  брав  участі.  Гравець  піднімається,  метроном  засікає  час  3  хвилини)

Ведуча.  Тут  потрібно  швидко,  але  правильно  розв’язати  задачу,  відповідь  якої  вказує  на  номер  ключа,  котрий  потрібно  знайти  серед  цієї  купи  ключів.

(Після  закінчення,    гравець  виходить  із  камери.  Рахують,  скільки  є  ключів  і  усі  дружно  піднімаються  на  сцену  до  скрученої  таблиці  Д.І.Менделєєва.  Періодична  система  в  даній  грі  виконує  роль  скарбниці. Перед  початком  гри  на  зворотній  стороні  потрібних  хімічних  елементів  прикріплюють  маленькі  магнітики,  скручують  таблицю  і  закривають  її  за  допомогою  5-ти  колодок.  Колодки  і  ключі  пронумеровані.  Ключі  використовуються  у  випробовуваннях.  За  командою  ведучого  гравці  вставляють  ключі  у  колодки.)

Ведучий.  Ну  що  ж,  радий  бачити  біля  нашої  скарбниці,  Для  того,  щоб  увійти  до  неї  і  виграти  скарб,  потрібно  відгадати  слово.  Тому  слухайте  загадку.

Загадка.  Оболонка  Землі,  де  один  із  хімічних  елементів  існує  у  двох  алотропних  модифікаціях,  при  чому  з  однієї  модифікації  він  переходить  в  іншу.  (атмосфера)

Ведуча.  Відповідь  скажете  через декілька  хвилин  після  рекламної  паузи.

Рекламна  пауза. 

Ведуча.  Сьогодні  для  учнів  11-х  класів  дуже  актуальним  є  питання,  яке  плаття  чи  костюм  одягти  на  вечір  та  бал.  Тому  ми  пропонуємо  деякі  напрацювання  нашого  дизайнера,  причому  вироби  виготовлені  із  нетрадиційних  матеріалів:  целюлози,  поліетилену  і  алюмінію.

(заходять  дівчата,   одягнені  в  сукні,  і  кавалер  в  костюмі,  виготовлені  із  поліетилену.  У  руках  тримають  картки,  на  яких  зображені  формули  та  назви  речовин,  з  яких  виготовлені  костюми. )

Отже,  ми  пропонуємо  вам  наймоднішу  примху  сьогодення ─  бальну  сукню  з  поліетиленових  квіток.  На  ній  два  кольори,  білий  і  голубий,  що  характерні  мідному  купоросу.  Це  додає  їй  більше  стильності  та  елегантності.  “Любов  до  води”-так  назвала  сукню  наш  дизайнер.  А  також  чоловічий  костюм  ” Сульфідний  мачо”, створений  з  тієї  ж  речовини:  поліетилен  (поліетиленові  кульки).  Чорний  колір матеріалу,  такий  як  у    ферум (II) сульфіду, підкреслює  твердість  духу, а  також  галантність  чоловіка.  Ферум  просто  плавиться  в  присутності  сірки…

(заходить  дівчина,  одягнена  в  сукню,  що  виготовлена  із  целюлози )

Дозвольте  представити  вам  шедевр  весільних  суконь.  “Пір’їнка” ,  так  названо  цю  елегантну,  білосніжну  та  напрочуд  легку  сукню,  пошиту  з  целюлози (паперові  серветки).  Вам ,  мабуть,  незвично  бачити  таку  форму  застосування,  але  повірте  нам,  що  це  модно  і  стильно. Відчуйте  себе  пір’їнкою!

( заходить  дівчина,  одягнена  у  сукню  із  алюмінієвої  фольги )

Погляньте  на  цю  сукню ─  сукню-хіппі.  Для  пошиття  цієї  новинки  нам  довелось  використати  тонкий  шар  алюмінію (алюмінієва  фольга)  і  поліетилен.  Відчуйте  себе  справжньою  зіронькою  на  небосхилі  моди.

(заходять  усі  разом  з  дизайнером )

Отже,  ви  побачили,  як  можна  нетрадиційно  застосовувати  такі  хімічні  речовини  як  целюлоза,  поліетилен  і  алюміній.

(Усі  виходять)

Ведуча.  Ну , що  ж  скажуть  нам  наші  гравці?  Ви  готові  дати  відповідь  на  загадку?

(якщо  дають  відповідь,  то  відкривають  таблицю,  якщо ні,  то  здобувають  підказки).

Здобування  підказок

Ведучий.  Отже, гравці  вирішили  здобувати  підказки.  Вирішуйте,  хто  з  вас  піде  на  це  випробування?(Вибирають достойного).

Ведучий.  Іди  до  батечки  Мольфара.

Мольфар.  Вже  близький  скарб,  але  чи  буде  він  ваш?  Побачимо.  Слухайте  загадку.

Загадка.  Він  є  одним  із  елементів-органогенів.  У 1774 р  його  називали  дефлогістоновим  повітрям.  А. Лавуазьє  дав йому  сучасну  назву,  яка  в  перекладі  з  латини  означає: “ той,  що  народжує  кислоти”.  А  ось  одержати  його  можна  з  перманганату  калію.  Назвіть  цей  елемент.  (Оксиген)

           

Ведуча.  Нам  потрібно  здобути  ще  одну  підказку,  щоб  розгадати  слово.  Тому  до  Мольфара  піде…

(гравець  підходить  до  Мольфара)

Мольфар.  Ви  хочете  здобути  ще  одну  підказку?  Тож  слухайте  загадку.

Загадка.  Ця  речовина  застосовується  для  дезинфекції  води  і  повітря,  відбілювання  тканин,  окислювання  ракетного  палива,  знешкодження  промислових  стічних  вод.  Саме  ця  речовина  поглинає  ультрафіолетові  промені  сонця,  згубні  для  живих  істот.

Ведуча.  Ну  що  ж , ви  вже  знаєте  відповідь  на  загадку,  щоб  увійти  у  скарбницю?

Ведучий. (повторює  загадку)

Команда. (говорить слово  і (за  допомогою  магнітних  фішок) складає  його  за латинськими  літерами  хімічних  елементів  у  періодичній  таблиці.  Атмосфера- At Mo S Fe Ra  Якщо  слово  вгадане  Метр Харон  виносить  скарб  і  вручає  його  гравцям.  Скарбом  є  шоколадні  монети  загорнуті  в  золоту  фольгу.)

Звучить  пісня про  хімію,  на  музику  пісні  “Червона  рута”,  .  Цим  завершується  свято.

Ти  признайся  мені,

Звідки в  тебе  ті чари?

Я  вивчаю  всі  дні

Явища  й  твої  тайни.

Може,  ти  десь-колись

Мені  серце  відкриєш

І  новий  елемент

Ти  назвати  дозволиш.

Приспів:  Хімія  моя,

ти така  кольорова,

Цікавіша  наука

Тільки  ти,  повір.

Атоми,  молі  і  чудес  є  доволі,

І  чудес  є  доволі,  тільки  дій!

Бачу  я  тебе   скрізь

На  вітринах  яскравих.

Чи то  одяг,  чи  дріт,

Чи  то  мило,  чи  фарби.

Хіміком  стати  я

Маю  таку  надію,

Бо  давно  уже  ти 

Увійшла  в  мою  мрію.

«Видатні жінки-хіміки України»

Ведучий. Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці щемну радість , тривогу. Весна загартовує своїми таємницями. Природа, як і людина, має душу.

Але душа природи має душу нерозгадану, добру, милу, сильну .

( звучить пісня)

Ведучий. Жінка… Скільки про неї сказано і написано! В усі століття їй поклонялися художники, поєти, музиканти. Вона була мрією, усмішкою, всесвітньою радістю. У всіх сферах життя жінка відіграє важливу роль. Серед них є визначні поети, артисти, космонавти, науковці…

Вивчаючи явище радіоактивності у 9-му класі, ми дізнались про видатну польську жінку-хіміка Марію Склодовську-Кюрі, яка віддала життя за своє відкриття.

Ведуча. Людство майже завжди визнає генія після його смерті. Та чи правильно це? Адже, навіть у теперішній час серед нас живе і працює cтільки видатних людей, діяльність яких відома далеко за межами нашої Батьківщини. Але чи знаємо ми про них?

Ведучий. Тому сьогодні розкажемо тільки про жінок, які присвятили своє життя науці хімії. Вони плідно працюють на імідж і престиж нашої держави–неньки України. Отже, відправляємось у подорож по біографічному словнику «Жінки України», а зупинками у ній будуть «жінки-хіміки».

(на сцену виходять ще двоє учнів і разом з ведучими зачитують короткі відомості про видатних жінок)

1-й учень

Бельтюкова Світлана Вадимівна

Народилася 17 серпня 1940 року у місті Одеса. У 1962 році закінчила Одеський університет. У 1972 році захистила кандидатську дисертацію і отримала науковий ступінь кандидата хімічних наук. У 1984 році захистила докторську дисертацію і отримала науковий ступінь–доктор хімічних наук. З 1992 року–професор аналітичної хімії. З 1997 року–завідувач кафедрою Одеської академії харчових технологій. Автор близько 300 наукових праць, в тому числі 2-х монографій.

Наукові інтереси: аналітична, координаційна хімія та спектроскопія рідкісноземельних елементів, спектрофотометричні та люмінесцентні методи аналізу, розробка високочутливих люмінесцентних методів визначення окремих рідкоземельних елементів та використання комплексів лантанідів в біомедичному аналізі. Виховала 7 учнів-кандидатів хімічних наук.

2-й учень

Бєлобородова Олена Арсеніїв

 

Народилася 17 лютого 1941року у Києві. Закінчила Київський університет у 1963 році, в якому пройшла кар’єрний шлях від асистента, доцента і у 1988 році, після здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук, призначена на посаду професора.

Наукові дослідження стосуються термодинаміки металічних сплавів. Встановила закономірності в енергетиці сплавоутворення для низки подвійних металічних систем. Автор та співавтор понад 100 публікацій, зокрема монографії «Термодинаміка і будова рідких сплавів на основі алюмінію». У 1985 році – лауреат Державної премії України. Нагороджена медаллю.

Ведучий.

Візгерт Реґіна Вікентіївна


 

 

Народилась 14 квітня 1919року в місті Павловську Ленінградської області (Росія). У1936 році закінчила з золотою медаллю середню школу. У 1941 році закінчила з відзнакою хімічний факультет Ленінградського Державного університету. Протягом навчання в університеті Реґіна Вікентіївна пережила нещастя: у 1937році був заарештований і розстріляний її батько. Але захоплення навчанням і молодість допомогли подолати труднощі. На другому курсі вона вийшла заміж. ЇЇ чоловік Баранів С.С.– також хімік.

Війна застала її відразу ж після закінчення університету. Під час війни вона працювала в Самарканді, а потім–старшим лаборантом у військово-медичній лабораторії імені Кірова на кафедрі санітарно-хімічного захисту. Після війни Реґіна Вікентіївна разом з академією повернулася в аспірантуру до професора Б.І.Долгова, що працював в області кінетики і каталізу. Обставини примусили Візгерт в 1974 році переїхати у Львів. Спочатку вона працювала у Львівському поліграфічному інституті, а потім у Львівському політехнічному інституті . У 1951 році вона захистила кандидатську, а в 1968 році докторську дисертацію. Після смерті професора Л.П.Беркмана вона з 1966 до 1973 року завідувала кафедрою загальної і неорганічної хімії ЛПІ. З 1973 по 1988 рік–завідувач кафедри Донецького політехнічного інституту. Її роботи внесли значний внесок не тільки в теоретичну органічну хімію, але й відкрили нові можливості застосування сульфурорганічних сполук.

Ведуча.

Науково-дослідницька робота кафедри загальної хімії факультету екології і хімічної технології Донецького політехнічного інституту проводиться в двох напрямках: 1) Хімія твердого тіла і нові оксидні неорганічні матеріали.

2) Хімія сульфурорганічних сполук.

Найкращі досягнення по першому напрямку:

-         відкриття раніше невідомого ефекту– можливості розпаду багатокомпонентної кристалічної фази при варіації термодинамічних параметрів в межах інтервалу  стійкості фази;

-         розробка концепції слабозв’язаного кисню і виявлення його вирішальної ролі в формуванні властивостей високотемпературних надпровідників;

-         теоретичне обґрунтування і експериментальне підтвердження нових типів двохмірних тривалих дефектів нестехіометрії в складних оксидах, і відкриття, пов’язаних з цим явищем, нових сполук;

-         розробка фізико-хімічної теорії повної і часткової рівноваги точкових дефектів в багатокомпонентних кристалічних сполуках;

-         нова модель розвитку багатофазної реакційної зони в твердофазних реакціях.

Основний науковий напрямок–синтез і реакційна здатність похідних сульфокислот.

До найкращих досягнень в цьому напрямку можна віднести:

- теоретичне і експериментальне дослідження «позитивного» стеричного ефекту в реакціях нуклеофільного заміщення просторово ускладнених похідних аренсульфокислот, на основі чого запропоновано принципово новий фундаментальний напрямок в межах сульфурорганічної хімії.

- дослідження реакційної здатності необхідних сульфокислот – арил-алкан і алкенсулфохлоридів, їх етерів, сульфанілідів.

-синтез монокристалічних полімерних плівок на основі диацетиленових мономерів і естерів ненасичених кислот, котрі є перспективним матеріалом для мікромініатюризації електронних пристроїв.

Об’єкти досліджень мають велику практичну цінність. Робота кафедри загальної хімії внести вагомий вклад в розробку фундаментальних фізико-хімічних основ і впровадження в виробництво нових матеріалів для сучасної електронної техніки.

Ведучий.

Візгерт Реґіна Вікентіївна–професор кафедри загальної хімії, лауреат премії АН України ім. Писаржевського у 1988році. Соросівський професор у 1994році. Автор 260 публікацій, включаючи 40 патентів і авторських свідоцтв, і однієї монографії у 1992році. Створена нею школа налічує 22 підготовлених кандидати хімічних наук, з них 6–за останні 10 років.

(розходяться, натомість приходять ще 3 учні і розказують)

3-й учень

Григорєва Ганна Савівна –вчений хімік, доктор хімічних наук.

 

Народилась 20 серпня 1949 року у с.Нова Гута Хмельницької області. Закінчила Київський університет у 1971році.

З 1971 по 1992 рік працює інженером, аспірантом, молодшим, а потім старшим науковим співробітником Інституту фізичної хімії НАН України. З 1993 року–головний науковий співробітник Інституту фармакології та токсикології АМН України.

Проводить наукові дослідження в галузі біонеорганічної хімії. Запропонувала концепцію координаційно-хімічної оптимізації властивостей фізіологічно-активних сполук, створила нові класи синтетичних фармакологічних засобів, на основі яких розробила ряд нових лікарських препаратів, зокрема «Антраль» та «Ліолів». Автор понад 120 публікацій, в тому числі 1 монографії, 27 патентів. Учасниця ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У 1997році зареєстровано її нове відкриття: «спосіб одержання ліпосомальної композиції, що має антитоксичну гепатозахисну дію».

4-й учень

Гула Надія Максимівна– біохімік, член-кореспондент НАН України у 1991році.

Народилася 12 червня 1936 року у Києві. Її батько–славетний учений-біохімік академік М.Ф.Гулий. У 1959 році закінчила Київський медичний інститут. З 1965 по 1975 рік працювала в інституті ендокринології та обміну речовин. З 1975 – в інституті біохімії НАН України. З 1992–завідувач відділом.

Наукові праці присвячено дослідженню біологічно-активних речовин –вітамінів, гормонів, деяких аналогів природних метаболітів та біологічно-активних ліпідів.

Підготувала 14 кандидатів і 2 докторів наук. За визначні здобутки Н.М.Гула нагороджена орденом «Княгині Ольги» та медаллю Міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна».

5-й учень

Клименко-Мєшкова Наталія Аркадіївна – вчений-хімік.

Народилась 8 квітня 1938року у Ленінграді (Росія). Закінчила Київський політехнічний інститут у 1960 році. З 1961 по 1968 рік – інженер, аспірант, молодший науковий співробітник Інституту загальної і неорганічної хімії НАН України. З 1968 по 1976 рік–молодший, потім старший науковий співробітник, 1976-1988 роки–заступник директора, одночасно з 1978 року–завідувач відділом Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України. У 1980 –захистила докторську дисертацію, в результаті чого присвоєно науковий ступінь доктор хімічних наук. З 1988 року – професор  Київського політехнічного інституту.

Наукові дослідження стосуються колоїдної хімії поверхнево-активних речовин у водних розчинах і на поверхні розподілу фаз; охорони і раціонального використання водних ресурсів; технології очистки природних і стічних вод; одержання, реактивації та застосування активованого вугілля у водопідготовці. Автор близько 215 наукових публікацій, в тому числі 5 монографій, 30 авторських свідоцтв та патентів. Підготувала 14 кандидатів та 3 докторів наук. З 1999 року –член Ради вчених Міжнародної асоціації розвитку та кооперації з вченими країн колишнього СРСР (INTAS).

З 1976 по 1988 рік –заступник голови Наукової Ради з проблем біосфери. Ліквідатор наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії. Нагороджена медаллю.

(звучить пісня)

1-й учень

Левченко Катерина Семенівна – вчений-хімік. Народилась 26 березня 1920 року в селі Юрове Київської області. Закінчила Київський університет у 1945 році. З 1951року працює в інституті органічної хімії НАН України. У 1966 році –захистила докторську дисертацію, внаслідок чого отримала науковий ступінь докторa хімічних наук.

У 1975році – професор. З 1982 року –заслужений діяч наук України. Наукові дослідження проводились в галузі хімії імунокислот сульфуру та селену.

2-й учень

Ліпатова Тетяна Есперівна – вчений-хімік .

 

Народилась 23 квітня 1924 року в місті Москва. Закінчила Московський інститут нафти у 1949 році. З 1954 по 1965 рік працювала в науково-дослідних інститутах Москви та Мінська.

 З 1965 по 1969 рік –старший науковий співробітник. З 1969 по 1976 рік –завідувач відділом кінетики та механізму полімеризації Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України. 1976-1984 роки –працює в Інституті органічної хімії АН України. З 1986 по 1987 рік –в Київському Медичному Інституті ім.. Богомольця. З 1968 року –доктор хімічних наук. З 1969 –професор.

 Наукові праці стосуються гомогенного каталізу, полімеризації, розробки нових біодеструктуючих полімерних матеріалів і впровадження їх в клініку. Засновник нового в країні наукового напрямку–створення полімерів для медицини (для ендопротезування). Автор понад 400 публікацій, в тому числі чотирьох монографій. Підготувала 30 кандидатів і 3 докторів наук.

Отримала у 1982 році Державну премію України. У 1974 році –Премію ім. Писаржевського. З 1992 року –Член-кореспондент Міжнародної академії творчості.

  

Ведучий.

Лопато Лідія Михайлівна –вчений-хімік.

 

Народилась 9 травня 1934 року в Харкові. Закінчила Київський Університет у 1957 році. З 1957 року працює в Інституті проблем матеріалознавства НАН України. У 1983 році отримала науковий ступінь –доктор хімічних наук. З 1983 року –завідувач відділом фізико-хімії і технології тугоплавких оксидів.

Наукові дослідження стосуються проблем фізико-хімії та технології тугоплавких оксидів.

Основні напрямки наукової діяльності:

-дослідження фазових рівноваг у високотемпературних оксидних системах, які включають оксиди гафнію, цирконію, алюмінію, рідкоземельних, лужноземельних та інших металів. Розробка нових матеріалів на базі їх діаграм стану. Автор понад 200 праць, 35 авторських свідоцтв, Підготувала 11 кандидатів наук. Нагороджена Державною премією у 1992 році. У 1998 році нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Ведуча.

Максютіна Ніна Павлівна –вчений-фармаколог.

 

Народилась 19 лютого 1925 року у місті Микитівка Бєлгородської області (Росія).

У 1948 році закінчила Харківський фармацевтичний інститут. З 1948 по 1966 рік–лаборант, молодший, старший науковий співробітник науково-дослідного хіміко-фармацевтичного Інституту. З 1972 року–доктор хімічних наук. 1966-1994 роки– завідувач кафедрою. З 1994 по 1999 рік –професор Київського інституту вдосконалення лікарів (нині Київська медична академія післядипломної освіти). З 1999 року –викладач, професор Національного медичного університету. З 1994 року одночасно провідний науковий співробітник, науковий консультант Інституту бджільництва УААН.

Автор понад 300 наукових публікацій, 24 винаходів, створила близько 30 лікарських препаратів та  біологічно-активних харчових добавок. Підготувала 2 докторів і 14 кандидатів наук. У 1980 році отримала звання «Відмінник охорони здоров’я» .

Ведучий. Своїми винаходами можуть порадувати і наші дівчата. А їх винаходом є плаття, які вони пошили із нетрадиційних матеріалів. Буде також показано, як ще можна застосувати такі речовини як поліетилен, целюлоза і алюміній. Шановні колеги, прийміть до уваги, що моделі виготовлені тільки в одному екземплярі, тому вони є дуже цінними і не продаються.

( рекламна пауза)

Ведуча. Сьогодні для учнів 11-х класів дуже актуальним є питання, яке плаття чи костюм одягти на вечір чи бал. Тому ми пропонуємо деякі напрацювання нашого дизайнера, причому вироби виготовлені із нетрадиційних матеріалів: целюлози, поліетилену і алюмінію.

(заходять дівчата, одягнені в сукні, виготовлені із поліетилену. У руках тримають картки, на яких зображені формули та назви речовин, з яких виготовлені костюми.)

Отже, ми пропонуємо вам наймоднішу примху сьогодення –бальні сукні з поліетиленових квіток. На них два кольори, білий і голубий, що характерні мідному купоросу. Це додає їй більше стильності та елегантності. «Любов до води» -так назвала сукні наш дизайнер. А також сукня із поліетилену оздоблена алюмінієм надасть вам елегантного та неповторного вигляду. «Сяючий діамант»-така назва цього  витвору мистецтва.

( заходить дівчина одягнена у сукню пошиту з целюлози.)

 Весна завжди асоціюється з першими квітами. «Ніжний підсніжник» має назву ця сукня. «Шахова мрія»-сукня просто надихає. Відчуйте себе справжньою королевою шахів.

(заходять дівчата одягнені у сукню з алюмінію та комбіновану сукню де використано алюміній і поліетилен)

Погляньте на ці сукні-хіппі. Для пошиття цих новинок нам довелось використати тонкий шар алюмінію і поліетилен. Відчуйте себе справжньою зіронькою на небосхилі моди.

(Усі виходять)

 3-й учень.

 Мізецька Ірина Борисівна –вчений-хімік, доктор хімічних наук з 1972 року, професор з 1981 року.

Народилась 26 червня 1911 року у селі Ріпки (тепер Чернігівської області ). Закінчила Київський університет у 1937 році. З 1938 по 1940 – молодший науковий співробітник, а з 1954 по 1960 рік – старший науковий співробітник інституту фізики НАН України. З 1940 по 1954 рік –працювала в Інституті загальної та неорганічної хімії НАН України.

Наукові дослідження стосуються фізики та хімії надпровідників,

матеріалознавства. У 1981 році нагороджена Державною премією України.         4 березня 1994 року померла.

4-й учень

Портнягіна Віра Олександрівна –вчений-хімік

 

Народилась 17 травня 1928 року у місті Каменську Новосибірської області (Росія).Закінчила Київський університет у 1950 році.

З 1953 по 1958 –молодший, з 1958  по 1965 роки –старший науковий співробітник, а з 1965 по 1990 –завідувач лабораторії науково-дослідного інституту фармакології та токсикології АМН України. Наукові дослідження стосуються синтезу конкурентноспроможних антидотнолікарських, протизапальних, протимікробних, противірусних засобів та лікарських препаратів. Автор понад 250 публікацій, 100 авторських свідоцтв та 15 зарубіжних патентів. Підготувала 3 кандидатів наук та одного доктора наук.

З 1971 року –доктор хімічних наук. У 1984 році отримала Грамоту Президії Верховної Ради України.

1978 і 1988 р. –заслужений винахідник України та СРСР. Нагороджена медаллю.

1967 рік – Відмінник охорони здоров’я .

2000 рік – присуджено Державну стипендію як видатному діячеві науки.

5-й учень

Проценко Лора Дмитрівна –вчений-хімік

  

Народилась 19 березня 1927 року у місті Городище Черкаської області. Учасниця Великої Вітчизняної війни. Закінчила Київський університет у 1950 році. З 1950 по 1953 рік– аспірантка Інституту органічної хімії НАН України. З 1953 по 1960 рік –молодший і згодом старший науковий співробітник, а з 1960 по 1986 рік –завідувач лабораторії Науково-дослідного інституту фармакології та токсикології у м. Києві.

Наукові дослідження стосуються хімії фізіологічно-активних речовин. Створила нові класи протипухлинних речовин та два препарати антидотної дії.

Автор близько 200 наукових публікацій, зокрема монографій «Протипухлинний препарат, бензотеф», 1973 рік, і довідника «Хімія і фармакологія синтетичних протипухлинних препаратів», 1985 рік та 68 авторських свідоцтв. Підготувала 2 докторів та 7 кандидатів наук.

У 1976 році отримала  Державну премію України. 1972 рік –Заслужений винахідник України. 1976, 1981 рік–Ордени «Знак Пошани», «Жовтневої Революції». З 1972 по 1983 рік –Член Всесоюзної проблемної комісії «Лікарські методи лікування злоякісних пухлин».

(змінюються учні, звучить пісня)

1-й учень

Ракитська Тетяна Леонідівна –вчений-хімік, доктор хімічних наук з 1984 року, у 1987 –професор. 

Народилась 10 березня 1945 року у місті Вознесенськ Миколаївської області. Закінчила Одеський Університет у 1968 році. З 1969 по 1976 рік – старший лаборант, інженер, молодший та старший науковий співробітник Інституту органічного каталізу та електрохімії АН Казахської РСР міста Алма-Ата.

З 1976 по1985 рік –старший науковий співробітник, асистент, старший викладач, доцент, а з 1985 року –професор Одеського Університету.

Наукові дослідження стосуються екологічного каталізу. Вперше розробила ефективні каталізатори знешкодження високотоксичних газоподібних речовин. Автор понад 100 публікацій, в тому числі 2-х монографій, та навчальних посібників, 40 авторських свідоцтв та патентів в Україні та Росії. З 1992 року –академік Академії інженерних наук України. У 1975 році –присвоєно звання  «Винахідник СРСР».

 Кафедра працює у 3-х напрямках.

1) Екологічний каталіз.

2) Розробка наукових основ захисту навколишнього середовища в південноукраїнському регіоні.

3) Синтез і вивчення складу, будови і реакційної здатності комплексних сполук з органічними лігандами.

2-й учень

Соломко Зінаїда Пилипівна –працівник вищої школи, доктор хімічних наук з 1974 року. Професор з 1975 року.

Народилась 20 вересня 1921 року у селі Успенівка. Закінчила Дніпропетровський університет у 1947 році. З 1941 по 1945 рік – медична сестра, старший евакуатор евакошпиталю на фронті. З 1947 по 1972 рік –аспірант,  асистент, доцент, а з 1974 року –професор Дніпропетровського університету. Автор близько 250 публікацій, 38 авторських свідоцтв. Підготувала 12 кандидатів хімічних наук. У 1985 році отримала Орден Вітчизняної війни ( ІІ ступеня). Нагороджена 7 медалями.

3-й учень

Ульберг Зоя Рудольфівна –хімік, доктор хімічних наук з 1985 року. 

Народилась 10 травня 1937 року у Києві. Закінчила Київський політехнічний інститут у 1959 році. З 1959 по 1968 рік працювала в інституті загальної і неорганічної хімії НАН України. З 1968 по 1989 рік – в інституті колоїдної хімії та хімії води НАН України ( з 1983 –завідувач відділом). З 1989 по 1991 рік –заступник  директора, керівник відділення Фізико-хімічного інституту біоколоїдної хімії НАН України.

Наукові праці стосуються проблем колоїдної хімії, зокрема дослідження й одержання композиційних  метало-полімерних покриттів та матеріалів. Спільно з іншими відкрила явища вибіркової гетерокоагуляції мікроорганізмів з колоїдними мінеральними частинками та дифузіофорез. Започаткувала біоколоїдну хімію. Розробила механізм формування золотоносних осаджень на шельфі, що трансформуються в подальшому  в золоторудні родовища, та низку унікальних технологій, пов’язаних із збагаченням золота та інших благородних металів очисткою та ремодіацією грунту.

Автор понад 250 публікацій, в тому числі 4 монографій , 50 авторських свідоцтв і патентів. Підготувала 1 доктора і 20 кандидатів наук.

Нагороджена премією імені П.А.Ребіндера у 1997 році.

Ведуча.

Цебренко Марія Василівна –вчений-хімік.

 

Народилась 31 липня 1940 року в селі Шандриголово Донецької області в сімї залізничника. У 1957 році вступила в Київський технологічний інститут легкої промисловості, який закінчила з відзнакою у 1962 році. Одержала диплом інженера-технолога за спеціальністю «Технологія хімічних волокон» і рекомендацію в аспірантуру. З 1968 року –кандидат хімічних наук. З 1968 по 1988 рік працювала у проблемній лабораторії при кафедрі хімічних волокон КТІЛП на посадах старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії. У цей період Цебренко займалася науково-дослідною роботою в галузі фізико-хімії розплавів сумішей полімерів. Виконані фундаментальні дослідження дозволили створити наукове підґрунтя одержання ультратонких синтетичних волокон і запропонувати промисловості принципово нову технологію виробництва тонковолокнистих фільтруючих матеріалів для прецизійної очистки рідинних та газових середовищ. Створено новий науковий напрям і наукова школа. З 1985 року доктор хімічних наук. З 1990 року –професор. З 1988 року працює професором кафедри технології полімерів та хімічних волокон КНУТД.

Цебренко Марія Василівна –всесвітньо відомий учений. У 1995-1997 роки виконувалися роботи за грантом Міжнародного наукового фонду Сороса, у 2002-2005 роках –за грантом НАТО.

У 1996 році за великі успіхи в науковій діяльності Указом Президента України присвоєно Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

У 2002 році Американським біографічним інститутом присвоєно почесне звання «Жінка 2000 року». Вона також отримала звання «Провідний інтелектуал світу» (одна з 500 чоловіків і жінок земної кулі).

Опублікувала монографію, 250 наукових статей, 20 патентів на винаходи.

Ведучий.

Штокало Мирослава Йосипівна –хімік, доктор хімічних наук з 1987 року, професор з 1988року.

 

Народилась 24 серпня 1926 року у Дніпродзержинську. Закінчила Київський університет у 1950 році. В 1951-1968 роках –аспірант, старший науковий співробітник Інституту загальної і неорганічної хімії НАН України, з 1968 року –працює в Київському технологічному інституті харчової промисловості завідувачем кафедрою.

Наукові праці (понад 200) стосуються аналітичної хімії, фотометричного аналізу, хімії комплексних сполук. Розробила метало-індикаторний метод вивчення комплексів в розчині. Автор та співавтор у двох монографіях.

Академік Академії інженерних наук України з 1991 року. З 1995 року–академік Нью-Йоркської Академії Наук. Зовсім недавно була надана інформація про завершені наукові розробки:

• -метал-індикаторний метод вивчення безбарвних комплексів металів з –S, -N, -P –вмісними  органічними реагентами;
• -методика фотометричного визначення мікрокількостей цирконію з використанням арсеназо ІІІ після попередньої екстракції його у вигляді пропілдіантипірилроданідного комплексу;
• -методики фотометричного визначення мікрокількостей цирконію в теплоносії І контуру реактора Рівненської АЕС.

Виконавець і автор методик –Штокало Мирослава Йосипівна.

Вчитель.

Бодак Оксана Іванівна –вчений-хімік, доктор хімічних наук, професор.

 

Багатьом з вас це ім’я вже відоме. Хто навчався в Львівському університеті ім..І.Франка на хімічному факультеті , той обов’язково зустрічався з Оксаною Іванівною як із викладачем кристалохімії а також загальної і неорганічної хімії. Мені пощастило відвідувати курс лекцій із загальної і неорганічної. Лекції Оксани Іванівни були змістовними, цікавими і насиченими яскравими дослідами. Над нею існувала слава великої жінки, професора, доктора хімічних наук, та навіть попри це ми, студенти, не знали, який великий вклад вона зробила у розвиток  кристалохімії.

Народилась Оксана Іванівна 2 січня 1942 року у селі Поморяни Львівської області. Закінчила хімічний факультет Львівського університету ім. І Франка у 1964 році.

За 38 років викладацької праці О. Бодак пройшла шлях від асистента до професора, завідувача кафедри неорганічної хімії.

У докторській дисертації, захищеній у Києві в Інституті проблем матеріалознавства, О.Бодак провела ґрунтовний аналіз усіх відомих на той час систем із рідкоземельними металами ( понад 1600систем). Встановила ряд важливих кристалохімічних сполук, структури яких належали до 141 структурного типу ( 27 з яких відкрито О. Бодак).

 У 1989 році О.І.Бодак обрано завідувачем кафедри. З 1994 року згідно з наказом Мінвузу України О.І.Бодак керує Львівською науковою кристалохімічною школою, де багато зробила для її зміцнення у відношенні підготовки викладацького та наукового складу.

Доробком цієї школи є понад 3.5 тисяч наукових публікацій, 10 монографій та довідників. Вона підготувала 32 кандидати і 2 доктори хімічних наук.

Кафедра підтримує тісні контакти з аналогічними кафедрами та науковими центрами і лабораторіями Росії, Польщі, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Італії, США. Разом з німецьким доктором Ефенбергом опрацювала матеріал для оглядового журналу «Red Book». На новому рівні відновилась співпраця з університетом ім. Марії Кюрі-Склодовської, де в 2001році  успішно розпочали роботу 4 випускники кафедри.

Про актуальність наукових праць професора Бодак можна також судити з дуже високого індексу цитованості: посилання на її наукові публікації знайдено більше як у 2500 статтях. Тільки на одну з її перших наукових праць, про відкриття структурного типу СеNiSi знайдено посилання в 31 науковій статті і встановлено утворення 209 представників цього типу. За наукову, педагогічну та організаторську діяльність професор О.І.Бодак одержала ряд почесних звань і нагород:

-лауреат Всесоюзної молодіжної премії в галузі науки і техніки (1976рік);

-лауреат Державної премії України в Галузі науки і Техніки (1984рік);

-соросівський професор (1994рік);

-почесне звання « Людина року» 2000 року;

-член  міжнародної спілки кристалографів.

Оксана Бодак –одна із 2500 видатних жінок України, які за плідну і самовіддану працю, за трудові досягнення внесені до книги «Жінки України»,  разом з видатними  жінками-хіміками, про котрі ви дізнались сьогодні.

У 2001році Вченою Радою Львівського національного університету ім. Івана Франка Оксані Іванівні Бодак було присвоєно звання Заслуженого професора за особливі заслуги в розвитку науки і освіти.

У 2005 році О.І.Бодак  після тяжкої хвороби померла.

Ведуча.

Як бачимо, серед нас також живуть талановиті люди, праця і досягнення яких говорять самі за себе. Такі люди мають бути прикладом і кумирами для молоді. Але усі вони навчалися у звичайній школі і вчили їх звичайні вчителі, такі як ви. І завдяки їм ці, колишні учениці , стали видатними вченими і науковцями. Тому нехай цей перший тиждень весни буде присвячений Вам, шановні вчителі– жінки-хіміки.

(Звучить пісня)

Ведучий.

Хімія –це магічна наука. Тому без магії не обійтись і сьогодні.

(Входить маг,співає пісню про хімію, грає музика, проводяться  досліди, а ведучі говорять побажання.)

Ти признайся мені ,

Звідки в тебе ті чари?

Я вивчаю всі дні

Явища й твої тайни.

Може, ти десь-колись 

Мені серце відкриєш

І новий елемент

Ти назвати дозволиш.

Приспів. Хімія моя,

Ти так кольорова,

Цікавіша наука

Тільки ти, повір.

Атоми, молі і чудес є доволі,

І чудес є доволі , тільки дій!

Бачу я тебе скрізь

На вітринах яскравих.

Чи то одяг, чи дріт,

Чи то мило, чи фарби.

Хіміком стати я

Маю таку надію,

Бо давно уже ти

Увійшла в мою мрію.

Приспів.

Дослід 1. « Вулкан»

Ведуча. Шановні вчителі! Нехай подібно цьому вулкану, вас завжди переповнює почуття творчості, винахідливості, що піднімає на саму вершину успіху.

Дослід 2. «Фараонові (чорні) змії»

Ведуча. Як примножується ця маса , так нехай і примножуються ваші успіхи і досягнення.

Дослід 3. «Зоряний дощ»

Ведуча. Скільки зірочок у цьому дощі , стільки ж вам розумних і талановитих учнів, на ваших уроках.

(Вкінці дівчата співають привітальну пісню:)

Бажаємо щастя, бажаєм здоровя,

Щоб успіх ви мали й всміхалася доля.

Директор і завуч нехай помагають,

Держава зарплату нехай прибавляє.

Інфляція грошей, щоб ваших не з’їла

Й купили усе, що вам треба до діла.

Розумних вам учнів бажаєм доволі,

Щоб ви їх навчили–що таке є молі.

Наснаги, визнання і творчих польотів,

Щоб учні всі знали хімічні закони.

Призерів, медалей, здобутків і знову

Бажаємо щастя й здоров’я доволі.

Щоб нас пам’ятали даруєм на згадку

Вам добреє слово і серденька частку.

Дослід 4 . «Малюючий вогник».

(хімік запалює серце)

Використана література:

1. Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник – К.: Фенікс, 2001.–560 с.

2.Євсєєв Р.С. Усі цікаві досліди.Хімія.10-11 класи –Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. -320с.  

3.Матеріали мережі Інтернет.