З ДНЕМ ХІМІКА

ІІІ Науково-методична конференція "Сучасні тенденції навчання хімії". Огляд.

24 березня у ЛНУ ім. І.Франка відбулась науково-методична конференція "Сучасні тенденції навчання хімії", котра стала майданчиком для діалогу між науковцями, викладачами та вчителями. Під час конференції відбувся величезний обмін досвіду між вчителями у плані зацікавлення учнів хімічними знаннями, проведення уроків з використанням інтерактивних методів, предметних компетентностей, дистанційного навчання і інше.
Такий діалог є надзвичайно цікавим, корисним та мотивуючим для вчителя. Думаю, що  багато з учасників конференції поїхали до дому з потужним зарядом для творчості на своїх уроках.
Дуже дякую організаторам та доповідачам за отриманий досвід та позитивний настрій!


 Ось так прокоментували  конференцію на сайті хімічного факультету.

III Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”

27.03.2017 | 00:30

“Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи”

Конфуцій

24 березня 2017 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась III Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”, ініціатором і організатором якої виступила кафедра неорганічної хімії. Тематика роботи конференції охоплювала питання навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методичної підготовки фахівців-хіміків у класичному університеті, мотивації та формування стійкого інтересу до вивчення хімії, новітніх інформаційних та комунікативних технологій в хімічній освіті, науково-дослідницької складової діяльності вчителя хімії, пріоритетних напрямів наукових досліджень в галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії.

У конференції взяли участь вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Львова та області, викладачі, наукові співробітники, аспіранти та студенти Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (м. Київ), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Івано-Франківського національного медичного університету, Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) та Львівського відділення Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України, методисти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та КЗ ЛОР “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”.

Конференцію урочисто відкрив проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Він зазначив, що метою конференції є налагодження тісної співпраці між школою та університетом для популяризації хімії серед школярів. Забезпечення якісної освіти є пріоритетним завданням державної ваги, наріжним каменем до вирішення актуальних проблем, передусім у сфері безпеки та обороноздатності країни. Природничі науки, а хімія зокрема, залишаються потужним інструментом до створення наукоємних технологій – показника успішності країни, що вимагає добре підготованих, мотивованих, відповідальних фахівців. “Ми високо цінуємо працю вчителів, які є нашими надійними партнерами в тривалому і нелегкому процесі формування висококваліфікованого фахівця. Ми вдячні вчителям за ефективну співпрацю з нашими студентами під час педагогічної практики, цей етап навчання є переломним для трансформації з того кого вчать, у того, хто вчить”, – наголосив Роман Гладишевський.

Продовжив вітальне слово декан хімічного факультету, професор Ярослав Каличак і зазначив: “Потрібно робити все для того, щоб максимально долучити учнів до вивчення хімії та розвинути їхній інтерес до цієї науки”. Він закликав учасників конференції разом з їхніми учнями взяти активну участь у Всеукраїнській олімпіаді Університету з хімії для абітурієнтів, що дасть змогу школярам не лише перевірити свої знання, а й допоможе при вступі на хімічний факультет Львівського університету.

Професор кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Савчин зауважила, що на сучасному етапі реформування загальної середньої освіти відбувається переорієнтація навчання зі знаннєвої парадигми освіти на компетентнісну: “Основною метою навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах є формування в учнів предметної компетентності. Вона має забезпечити загальноосвітню підготовку учнів з предмета, розвиток і саморозвиток, творчу самореалізацію, соціалізацію особистості. Хімічна наука повинна бути максимально наближеною до життя”.

На конференції обговорили питання сучасної української хімічної номенклатури та термінології. Декан факультету природничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” професор Олександр Голуб зазначив, що знання сучасної міжнародної хімічної термінології та номенклатури хімічних сполук дає можливість доступу до різноманітних міжнародних джерел інформації як друкованих, так й інтернет-ресурсів. “Стандартизована хімічна термінологія та номенклатура, що розробляється на основі міжнародної, дозволить при її успішному засвоєнні у шкільних та університетських курсах гармонізувати українську та міжнародну терміносистеми в галузі хімічної освіти і науки”.

“Найперше, що має зробити вчитель, – це розвинути в учня дух допитливості”, – вважав Д.І. Менделєєв. Вчителі радо ділились своїм досвідом і успіхами в роботі щодо зацікавлення учнів хімією. Традиційна монотонна начитка матеріалу сьогодні не є ефективною. Вона стомлює як учня, так і вчителя. Тому багато вчителів використовують сучасні методи навчання з використанням інтерактивних елементів, мультимедійних засобів у поєднанні традиційного та інноваційного.

Багато вчителів ведуть свої блоги або сайти, де розміщують оригінальні відеосюжети, домашні завдання, інформацію для самостійної роботи учнів. При цьому особливий акцент робиться на дистанційному навчанні, що дає учням свободу, гнучкість та індивідуальний темп засвоєння матеріалу. Електронні додатки сьогодні є повноцінним навчальним інструментом, що дозволяє створити онлайн-простір для навчання та формування сучасного освітнього середовища взаємодії вчителя та учня.

Учасники конференції погодились, що починати зацікавлювати учнів хімією потрібно значно раніше, ніж у сьомому класі, коли починається вивчення цього предмета. Раннє вивчення хімії сприяє формуванню мислення дитини, інтеграції предмета з іншими дисциплінами, підтримує інтерес учнів до здобуття знань, розвиває пам’ять, покращує комунікативні здібності, підвищує загальний інтелектуальний рівень, створює основу для всебічного розвитку.

Сьогодні система освіти в Україні зазнає суттєвої реформи. Можна по різному оцінювати ті чи інші зміни, проте як безпосереднім учасникам процесу, науковій та освітянській спільноті не можна залишатися осторонь. Необхідно переконати суспільство, що ґрунтовне вивчення хімії є необхідним, і підготовці вчителів хімії треба приділяти належну увагу. Виклики, які стоять перед вчителями, викладачами та хімічною наукою в цілому, стимулюють нас до творення нових, цікавих і актуальних хімічних знань та правильного донесення їх до учнів. Сподіваємося, що досвід, отриманий на цій конференції, обов’язково допоможе вчителям ще більше популяризувати хімію серед школярів.

Наталія Домінюк
аспірант кафедри неорганічної хімії
Львівського національного університету імені Івана Франка

Згадали про конференцію і на сайті МОН.

Блоги з домашнім завданням та інтерактивне навчання – в ЛНУ педагоги обговорили, як зацікавити учнів до вивчення хімії

 27-03-17, 11:00 /  КАТЕГОРІЯ: НОВИНИ ОБЛАСТЕЙ

24 березня 2017 року в Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась III Науково-методична конференція «Сучасні тенденції навчання хімії», ініціатором і організатором якої виступила кафедра неорганічної хімії вишу. Тематика роботи заходу охоплювала питання навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методичної підготовки фахівців-хіміків у класичному університеті, новітніх технологій в хімічній освіті та ін.

У конференції взяли участь вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Львова та області, викладачі, наукові співробітники, аспіранти та студенти ВНЗ з різних регіонів України.

Відкриваючи захід, проректор з наукової роботи ЛНУ Роман Гладишевський відзначив, що природничі науки, а хімія зокрема, залишаються потужним інструментом до створення наукоємних технологій, що вимагає добре підготованих, мотивованих, відповідальних фахівців.

Під час конференції вчителі ділились своїм досвідом і успіхами в роботі щодо зацікавлення учнів хімією. Провідною була думка про те, що традиційна монотонна начитка матеріалу сьогодні не є ефективною. Вона стомлює як учня, так і вчителя. Тому багато вчителів використовують сучасні методи навчання з використанням інтерактивних елементів, мультимедійних засобів у поєднанні традиційного та інноваційного.

Багато вчителів ведуть свої блоги або сайти, де розміщують оригінальні відеосюжети, домашні завдання, інформацію для самостійної роботи учнів. При цьому особливий акцент робиться на дистанційному навчанні, що дає учням свободу, гнучкість та індивідуальний темп засвоєння матеріалу. Електронні додатки сьогодні є повноцінним навчальним інструментом, що дозволяє створити онлайн-простір для навчання та формування сучасного освітнього середовища взаємодії вчителя та учня.

Учасники конференції погодились, що починати зацікавлювати учнів хімією потрібно значно раніше, ніж у сьомому класі, коли починається вивчення цього предмета. Раннє вивчення хімії сприяє формуванню мислення дитини, інтеграції предмета з іншими дисциплінами, підтримує інтерес учнів до здобуття знань, розвиває пам’ять, покращує комунікативні здібності, підвищує загальний інтелектуальний рівень, створює основу для всебічного розвитку.

Професор кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Савчин зауважила, що на сучасному етапі реформування загальної середньої освіти відбувається переорієнтація навчання зі знаннєвої парадигми освіти на компетентнісну: «Основною метою навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах є формування в учнів предметної компетентності. Вона має забезпечити загальноосвітню підготовку учнів з предмета, розвиток і саморозвиток, творчу самореалізацію, соціалізацію особистості. Хімічна наука повинна бути максимально наближеною до життя».

На конференції також обговорили питання сучасної української хімічної номенклатури та термінології. Декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» професор Олександр Голуб зазначив, що знання сучасної міжнародної хімічної термінології та номенклатури хімічних сполук дає можливість доступу до різноманітних міжнародних джерел інформації як друкованих, так й інтернет-ресурсів. «Стандартизована хімічна термінологія та номенклатура, що розробляється на основі міжнародної, дозволить при її успішному засвоєнні у шкільних та університетських курсах гармонізувати українську та міжнародну терміносистеми в галузі хімічної освіти і науки», – зазначив він.

Описали цю подію і на освітньому порталі Львівщини

III Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”

Нещодавно у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась III Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”, ініціатором і організатором якої виступила кафедра неорганічної хімії. Тематика роботи конференції охоплювала питання навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методичної підготовки фахівців у класичному університеті, мотивації та формування стійкого інтересу до вивчення хімії, новітніх інформаційних та комунікативних технологій в хімічній освіті, науково-дослідницької складової діяльності вчителя хімії, пріоритетних напрямів наукових досліджень в галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії.

У конференції взяли участь вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Львова та області, викладачі, наукові співробітники, аспіранти та студенти Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Івано-Франківського національного медичного університету, Національного лісотехнічного університету України та Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України, методисти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та КЗ ЛОР “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”.

Конференцію урочисто відкрив проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Він зазначив, що метою конференції є налагодження тісної співпраці між школою та університетом для популяризації хімії серед школярів. Забезпечення якісної освіти є пріоритетним завданням державної ваги, наріжним каменем до вирішення актуальних проблем, передусім у сфері безпеки і обороноздатності країни. Природничі науки, а хімія зокрема, залишаються потужним інструментом до створення наукоємних технологій – показника успішності країни, що вимагає добре підготованих, мотивованих, відповідальних фахівців. “Ми високо цінуємо працю вчителів, які є нашими надійними партнерами в тривалому і нелегкому процесі формування висококваліфікованого фахівця. Ми вдячні вчителям за ефективну співпрацю з нашими студентами під час педагогічної практики, цей етап навчання є переломним для трансформації з того кого вчать, у того, хто вчить”, – наголосив Роман Гладишевський.

Продовжив вітальне слово декан хімічного факультету, професор Ярослав Каличак і зазначив: “Потрібно робити все для того, щоб максимально долучити учнів до хімії та розвинути їхній інтерес до цієї науки”. Він закликав учасників конференції разом з їхніми учнями активно долучатися до участі в хімічних олімпіадах факультету, що дасть змогу школярам не лише перевірити свої знання, а й допоможе при вступі на хімічний факультет Львівського університету.

Тему олімпіад продовжив завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Львівського університету професор Олександр Решетняк, який розповів про принципи формування пакетів завдань теоретичного туру обласного етапу учнівських олімпіад з хімії та їхню мету – підготувати якісних і успішних учасників на Всеукраїнські та Міжнародні учнівські олімпіади з хімії. Професор тієї ж кафедри Володимир Дутка розповів присутнім про інтернет-олімпіади Малої академії наук, які є новою і дієвою формою роботи з обдарованими дітьми та мають на меті активізувати інтерес учнів до вивчення природничих наук.

Професор кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Савчин зауважила, що на сучасному етапі реформування загальної середньої освіти відбувається переорієнтація навчання зі знаннєвої парадигми освіти на компетентнісну: “Основною метою навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах є формування в учнів предметної компетентності. Вона має забезпечити загальноосвітню підготовку учнів з предмета, розвиток і саморозвиток, творчу самореалізацію, соціалізацію особистості. Хімічна наука повинна бути максимально наближеною до життя”.

На конференції піднімалось питання сучасної хімічної номенклатури та термінології. Декан факультету природничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” професор Олександр Голуб зазначив, що знання сучасної міжнародної хімічної термінології та номенклатури хімічних сполук дає можливість доступу до різноманітних міжнародних джерел інформації як друкованих, так і інтернет-ресурсів. “Упорядкована хімічна термінологія та номенклатура, що розробляється на основі міжнародної, дозволить при її успішному засвоєнні у шкільних та університетських курсах гармонізувати українську та міжнародну терміносистеми в галузі хімічної освіти і науки”.

Науково-дослідницькій складовій діяльності вчителя хімії, пошуку нових методів та технологій навчання були присвячені доповіді вчителя хімії Яворівської гімназії Надії Мигаль, вчителів Савчинської загальноосвітньої школи Світлани Деленко та Сокальської санаторної школи-інтернату ім. Т.Г. Шевченка Олега. Деленка. Провідною була думка про те, що традиційна монотонна начитка матеріалу сьогодні не є ефективною. Вона стомлює як учня, так і вчителя. “Сучасній школі, як ніколи, потрібен творчий учитель. Без дослідницької та творчої діяльності на уроках вчитель не може сформувати свій власний метод викладання, а лише йтиме протореною дорогою”, - зазначила Надія Мигаль.

Для цього багато вчителів використовують сучасні методи навчання з використанням інтерактивних елементів, мультимедійних засобів, у поєднанні традиційного та інноваційного. Вчителі Мар’яна Лукомська (Розвадівськаї загальноосвітня школа, Стефанія Мединська (Тартаківський НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – ДНЗ ім. Петра Саноцького”), Уляна Глущенко (Яворівська загальноосвітня школа № 2) та Оксана Окулова (Івано-Франківська загальноосвітня школа ім. І. Франка) радо ділились своїм досвідом і успіхами в роботі щодо зацікавлення учнів хімією. Деякі вчителі ведуть свої блоги або сайти, де розміщують цікаву інформацію для самостійної роботи учнів, відеосюжети, домашні завдання. Вчитель хімії та методист Дрогобицької гімназії ім. Богдана Лепкого Галина Марчук зазначила, що зараз великий акцент робиться на дистанційному навчанні, що дає учням свободу, гнучкість та індивідуальний темп засвоєння матеріалу. Електронні додатки сьогодні є повноцінним навчальним інструментом, що дозволяють створити онлайн-простір для навчання та формування сучасного освітнього середовища взаємодії вчителя та учня.

Активізації пізнавальної та творчої діяльності учнів, формуванню стійкого інтересу до вивчення хімії були присвячені доповіді вчителів хімії Ігора Ремешила (Яворівська загальноосвітня школа № 3), Ольги Галатин (Миколаївська гімназія), Надії Гойди (Львівська середня школа №99), Віра Чаплагіна (Львівська спеціалізована середня школа №28) та Галини Панчишак (Дрогобицька спеціалізована школа № 2).

Вчитель хімії Червоноградської спеціалізованої школи № 8 Галина Зінченко поділилась досвідом проведення домашніх експериментів. Більшість учасників конференції погодились, що починати зацікавлювати учнів хімією потрібно значно раніше, ніж у сьомому класі, коли починається вивчення цього предмета. Вчитель хімії Стебницької загальносвітньої школи №18 Наталія Разумейко розповіла про методики раннього вивчення органічної хімії серед учнів початкових класів. Учасники конференції погодились, що починати зацікавлювати учнів хімією потрібно значно раніше, ніж у сьомому класі, коли починається вивчення цього предмета. Раннє вивчення хімії сприяє формуванню гнучкішого мислення дитини, інтеграції предмета з іншими дисциплінами, підтримує інтерес учнів до здобуття знань, розвиває пам’ять, покращує комунікативні здібності, підвищує загальний інтелектуальний рівень, створює основу для всебічного розвитку. Вона поділилась досвідом, як в ігровій формі можна можна зацікавити хімією маленьких дослідників.

У доповіді головного наукового співробітника Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України професора Йосипа Опейди порушувалась проблема падіння престижності природничих наук в Україні і можливим шляхам її розв’язку. “Вчителям потрібно вже зараз починати перелаштовуватись на нові освітні запити та інтегрувати хімічні знання з іншими дисциплінами з націленістю на вирішення конкретних практичних задач, роблячи хімію доступною і актуальною в сучасному суспільстві”, – наголосив він.

Учитель хімії КЗ ЛОР “Львівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 1 І-ІІІ ст. ім. Б.-І. Антонича” Наталія Заціха підняла питання українознавчого аспекту навчання хімії в школі. Розвиток патріотичної свідомості зараз як ніколи важливий. Багато відомих українських вчених увійшло в історію світової науки як російські. “Важливо розповідати учням про українські імена у світовій хімічній науці, адже кінцевою метою такої роботи є формування національно свідомої, духовно багатої особистості, здатної усвідомлювати велич українського народу”, – зазначила вона.

Доцент кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Коник та завідувач кафедри хімії та методики навчання хімії

Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олег Блажко присвятили свої доповіді методичній підготовці вчителя хімії. Асистент кафедри хімії та методики навчання хімії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Аліна Блажко у своїй доповіді розкрила особливості професійно-орієнтованого навчання хімії.

Пріоритетних напрямів наукових досліджень в галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії стосувалась доповідь Олексія Павлюка, доцента кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, який ознайомив вчителів із сучасними тенденціями досліджень в галузі координаційниї сполук.

Сьогодні система освіти в Україні зазнає суттєвої реформи. Можна по різному оцінювати ті чи інші зміни, проте як безпосереднім учасникам процесу, науковій та освітянській спільноті не можна залишатися осторонь. Необхідно переконати суспільство, що ґрунтовне вивчення хімії є необхідним, і підготовці вчителів хімії треба приділяти належну увагу. Виклики, які стоять перед вчителями, викладачами та хімічною наукою в цілому, стимулюють нас до творення нових, цікавих і актуальних хімічних знань та правильного донесення їх сучасним учням. Сподіваємося, що досвід, отриманий на цій конференції, обов’язково допоможе вчителям ще більше популяризувати хімію серед школярів.

 А ось ще декілька світлин:

Геліантус - 2017

Учні Миколаївської гімназії під керівництвом учителя хімії  Галатин  О.П. взяли активну участь у Міжнародній природничій грі «Геліантус». 35 учасників здобули перемоги в інтелектуальних завданнях з хімії, фізики, біології, географії та були нагороджені дипломами, грамотами й цінними призами:

1. Галатин Петро та Здебський Степан – дипломом ІІ ступеня
2. Грабовенська Ірина та Петрівський Тарас – дипломом ІІІ ступеня
3.  Грамотами за найкращий результат з предмету

• хімії: Гринишин Андріана
• біології: Яцишин Наталія, Приц Марта

• географії: Верещинська Юлія, Порошок Мартіна, Герилів Владислав
• фізики: Порошок  Мартіна, Гринишин Андріана, Твардовська Роксолана, Головацький Олег, Шлапак Вікторія, Герилів Владислав.

Також 11 учнів нагороджені Дипломом переможця на шкільному рівні та пам’ятними подарунками.

Вітаємо усіх переможців!

Бажаємо нових перемог!

Пізнавальний інтерес учнів та його формування. Реферат

Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини

Класифікація пізнавальних інтересів за різними критеріями

1. За стійкістю пізнавального інтересу:

• Ситуативний інтерес - епізодичне переживання, коли в дитини ще немає стійкого інтересу до предмета, він виникає як реакція на щось нове, емоційно привабливе у змісті, прояви інтересу мають тимчасовий характер.
• Стійкий інтерес - перетворення епізодичного переживання у емоційно-пізнавальне ставлення до предмета, яке спонукає учнів прагнути до пізнання нового, вирішувати пізнавальні завдання не тільки на уроці, але й у вільний час.
• Інтерес-ставлення - емоційно-пізнавальна спрямованість особистості, яка під впливом пізнавального інтересу поступово змінює сенс життя дитини. Цей інтерес є достатньо глибоким. Він закріплюється не тільки відповідною навчальною діяльністю, але спостерігається й у пізнавальній активності поза межами навчального процесу.

2. За спрямованістю пізнавального інтересу:

• Безпосередній інтерес - до самого процесу діяльності - процесу пізнання або змісту навчального матеріалу.
• Опосередкований інтерес - до результату діяльності (наприклад, до оволодіння якоюсь спеціальністю).

3. За рівнем дієвості інтересів:

• Пасивний інтерес - споглядальний, коли дитина лише сприймає цікавий для неї об'єкт.
• Активний інтерес - той, який спонукає дитину оволодіти об'єктом інтересу, він формує розвиток особистості, характер, здібності. Етапи розвитку пізнавального інтересу за рівнем розвитку усвідомлення пізнавальних потреб, стійкості інтересу та здатності особистості до пізнавальної активності:
• Зацікавленість - перший етап розвитку пізнавального інтересу, ситуативний інтерес. Його основними характеристиками є нестійкість, довільний характер, вибіркова пізнавальна активність учня, що виникає на його основі і швидко зникає.
• Допитливість - другий етап розвитку пізнавального інтерсу - характеризується прагненням розширити свої знання з окремої теми, розділу, предмета, самостійно розв'язувати пізнавальні проблеми. Психологічні характеристики цього етапу - емоції здивування, почуття радості відкриття. Однак інтерес стосується лише окремих питань змісту або окремих способів пізнавальної діяльності, хоча учні вже здатні до тривалої пізнавальної активності в цьому напрямі.
• Заглибленість - на третьому етапі розвитку пізнавального інтересу він стає глибоким, стійким та індивідуально значущим. Як правило, інтерес на цьому етапі стосується певної галузі наукових знань, навіть виходячи за межі навчального предмета. Учень вже усвідомлює наявність у себе такого інтересу і виявляє відповідну пізнавальну активність. Під впливом пізнавального інтересу він прагне самостійно дізнатися щось нове, опанувати теоретичні аспекти змісту, самостійно знайти (відкрити для себе) причину події, розкрити причинно-наслідкові зв'язки, встановити певні закономірності.

Індивідуальність інтересу пов'язана із рівнями його формування.

4. За обсягом пізнавального інтересу:

• Широкі інтереси (пов'язані з навчанням різних предметів, з процесом навчання в цілому).
• Вузькі інтереси (вивченням одного предмета або окремих тем, розділів).

Основні етапи процесу формування пізнавальних інтересів учнів у навчанні:

• створення специфічних умов, що сприяють появі особистих потреб у знаннях і в певному виді діяльності;
• виникнення позитивного ставлення до навчання (мотиви та стимули навчальної діяльності);
• організація пізнавальної активності учнів, яка завдяки певним формам і засобам навчання стимулює розвиток пізнавального інтересу.

Поєднуючи рівень розвитку пізнавального інтересу і характер пізнавальної активності учнів, слід зазначити, що учням з аморфними інтересами потрібне поступове формування позитивного ставлення до самостійного навчання. Для учнів з широкими інтересами ефективні різні форми проблемного навчання, які б давали змогу проаналізувати концепції та дійти власного висновку. Для учнів з розвиненим інтересом потрібний вихід за межі програми, засвоєння наукових підходів та принципів, постійне використання проблемно-пошукової діяльності.

Спрямованість - четвертий етап розвитку пізнавального інтересу - характеризується свідомим прагненням учнів до глибокого і міцного закріплення знань, до опанування теоретичних засад науки і застосування їх на практиці. Пізнавальна активність учня має стійкий тривалий характер, стає переважно творчою, спрямованою на особисті відкриття в певній науковій галузі. На основі такого інтересу поступово формується науковий світогляд, утверджуються стійкі переконання особистості.

Така характеристика етапів розвитку пізнавального інтересу дозволяє вчителю орієнтуватись у рівнях його сформованості в окремих учнів та диференціювати відповідним чином навчальну діяльність, обирати моделі (форми, методи, засоби, технології) навчання.

Серед методів і форм організації пізнавальної діяльності дослідники найчастіше називають ігри, дискусії, інтерактивні технології, постановку і розв'язання проблемних і творчих завдань, залучення учнів до дослідницької роботи, еврестичну бесіду.

У проблемні ситуації учнів уводять за допомогою проблемних питань чи завдань, логічно пов'язаних зі змістом навчального матеріалу. Ми пропонуємо для використання на уроках рідної мови ігрові проблемні ситуації, які можуть бути зачитані вчителем або навіть розіграні групою учнів, що значно підвищить інтерес школярів до опрацьованого матеріалу.

За зразком поданих ситуацій учитель або й самі учні можуть створювати й розігрувати власні спеціально придумані проблемні ситуації відповідно до теми уроку. Таку форму роботи радимо використовувати під час факультативних занять, позакласних заходів, різноманітних новознавчих змагань. Однією з відмінностей пропонованих навчально-пізнавальних проблемних ситуацій від традиційних шкільних запитань є те, що в них, крім інформаційного, наявний також емоційної компонент (подеколи він навіть переважає); це дає можливість активізувати не лише інтелектуальну, а й чуттєво-емоційну сферу дитини.

За нашими спостереженнями, використання проблемних ситуацій як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів, де основним механізмом виступає розвиток їхнього критичного мислення, є доцільним і сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу в цілому.

Важливим чинником формування пізнавального інтересу виступає особистість вчителя, який організовує пізнавальну діяльність школярів, рівень його педагогічної майстерності. Зацікавленість вчителя, емоційність викладення, ораторська обдарованість педагога, вміння організувати диференційоване навчання та обрати адекватну рівню розвитку учнів його модель є важливими умовами розвитку пізнавального інтересу.

Вчитель має не тільки створювати умови для засвоєння учнями певної системи знань, але й навчати прийомів їх застосування і пошуку. Тільки тоді можливий перехід від одного етапу розвитку пізнавального інтересу до іншого.

Важливим в інтерактивних технологіях, з огляду на досліджувану нами проблему, є й те, що їх використання дозволяє максимально наближати теоретичні основи навчального предмета до практики, використовувати при аналізі проблемних ситуацій власний досвід учнів. Це значно підвищує рівень пізнавальної активності учнів і є, як зазначалось вище, важливим чинником розвитку пізнавального інтересу.

Пізнавальний інтерес впливає і на вирішення виховних завдань навчального процесу.Допитливість, емоційна причетність до подій, що виявляються під час навчання, - все це пов'язано з зацікавленістю дитини, яка сприяє формуванню емоційно-ціннісних орієнтацій та спрямованості на цінності суспільства.

Отже, пізнавальний інтерес, зазнаючи індивідуальних змін і розвиваючись, сам впливає на розвиток навчальної діяльності дитини. Таким чином, спостерігається певна залежність рівня сформованості пізнавальних інтересів учнів від усієї системи чинників, від яких залежить ефективність навчання.

Картка ефективності інтелектуальних показників розвитку особистості.

Таблиця. Інтелектуальні показники розвитку одного і того ж класу в різні роки

ПІБ дитини у різні роки)	Мис лення	Логіка	Матема тичне мислення	Гуманітарне мислення	Ерудиція	Поте нціал мислення	Нав ченість

05.02.2012

Osvita.ua.